Нормативно-правова база

Вивчення  географії  у  2012/13  навчальному році   буде   здійснюватись в основній школі  за  збірниками уже  відомих  учителям програм,  а  саме:

– Програми для  загальноосвітніх  навчальних  закладів.  Географія. Еконо­

міка.  6–11  (видавничо­торгова  фірма  «Перун», 2005,  2006);

– Програми для  загальноосвітніх  навчальних  закладів.  Географія. Еконо­

міка  (видавництво «Навчальна книга»,  2005);

– Збірник навчальних програм  для  загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів  природничо­математичного та техно­ логічного   циклу.  Географія України. (видавництво  «Вікторія», 2008).

Географічні курси  вивчатимуться в  традиційному порядку:

6 клас

«Загальна географія» –  курс,  що  закладає основи  формування у  школя­ рів  понятійно­термінологічного  апарату  фізичної географії,   через  розгляд на доступному  віковому  рівні   знань   про  географічну  оболонку,  закономірнос­ ті  її  будови   і  розвитку.  Вивчення  спрямоване  на  формування  планетарних уявлень  про  Землю,  взаємодію і  взаємопроникнення  компонентів природи в межах  географічної оболонки. Основні підручники, що  можуть  бути  вико­ ристані   під  час  вивчення цього  курсу,  такі:

– Географія (автори В.  Ю.  Пестушко, Г. Ш.  Уварова видавництво «Ґене­

за»,  2006);

– Загальна географія (автори В.  М.  Бойко,  С.  В.  Міхелі,   видавництво

«Педагогічна преса»,  2006);

– Географія (автори О.  Я.  Скуратович  та  ін.,  видавництво  «Педагогічна преса»,  2006);

– Загальна географія (автори Л.  М.  Булава, О.  М.  Мащенко, В.  Р.  Іль­

ченко,  видавництво «Довкілля­К», 2006);

– Географія (автори С.  Г.  Кобернік,  Р.  Р.  Коваленко,  видавництво  «На­

вчальна книга»,  2006).

7 клас

«Географія  материків  і  океанів»   –  навчальний курс,  що  розкриває знан­ ня  про  диференціацію і  цілісність природи  Землі,   розширює і  конкретизує уявлення учнів  про  походження материків  і  океанів,  просторову неоднорід­ ність  Землі,  прояв  географічних закономірностей на глобальному і регіональ­ ному  рівнях,  особливості життя   та  діяльності людей  у  різних   географічних умовах.  Основні  підручники, що  можуть   бути  використані під  час  вивчен­ ня  цього  курсу,  такі:

– Географія материків і  океанів   (автори В.  М.  Бойко, С.  В.  Міхелі,   ви­

давництво «Зодіак­ЕКО»,  2007);

– Географія материків і океанів  (автори В.  Ю.  Пестушко, Г. Ш.  Уварова, видавництво «Ґенеза», 2007);

– Географія материків і  океанів   (автори С.  Г. Кобернік, Р.  Р.  Коваленко, видавництво «Навчальна книга»,  2007).

8 клас

«Фізична географія України» – курс,  що  вивчає   особливості природи як умови  життя   та  господарської діяльності людини.  На  початку  курсу  пропо­ нується ознайомитися з адміністративно­територіальним поділом  України, бо під час вивчення майже  всіх фізико­ та економіко­географічних об’єктів  дово­ диться  постійно звертатися до адміністративних одиниць,  знаходячи ці об’єкти на  карті.   Цей  курс  є  завершальним  для  шкільної  природничо­географічної освіти,  тому  значна   увага  під  час  її  викладання приділяється, крім  вивчен­

ня  нових  понять   і закономірностей, поглибленню й  узагальненню теоретич­ них  знань  з фізичної географії.  Підручники, що можуть  бути  використані під час  вивчення цього  курсу,  такі:

– Фізична географія України (автор  В. Ю.  Пестушко, Г. Ш.  Уварова, ви­

давництво «Ґенеза», 2008);

– Фізична географія України (автори П.  Г. Шищенко, Н.  В.  Муніч,   ви­

давництво «Зодіак­Еко»,  2008);

– Фізична географія України (автори І.  Л.  Дідчук,  О.  В.  Заставецька, І.  В.  Брущенко, видавництво «Прем’єр»,   2008);

– Фізична географія України (автори Л.  М.  Булава та  ін.,  видавництво

«АН  ГРО  ПЛЮС», 2008);

– Фізична географія України (автор   Й.  Р.  Гілецький, видавництво  «Під­

ручники і посібники», 2008).

9 клас

У курсі  «Економічна і соціальна географія України» розкриваються питан­ ня  населення і трудових ресурсів  нашої  країни,  розвитку і розміщення госпо­ дарства.  Курс  є завершальним для  основної  школи  та пропедевтичним – для старшої.  Висвітлюються питання про  історико­географічне формування тери­ торії.  Значна увага  приділяється  вивченню проблем   розміщення населення, його  природного і механічного руху,  національного складу.  Детально аналізу­ ється  географія галузей   господарства країни,  зовнішньоекономічних зв’язків та  економічних районів   України. Розглядаються  проблеми сталого  розвитку та  їх прояв  на  території України, показано місце  України в світі.  Зміст  кур­ су  є  початковим етапом  економічної освіти  школярів, сприяє  їхній  адапта­ ції  до  життя   в  умовах  ринкової  економіки, тому  програма містить   питання про  економічну систему  України. Підручники, що  можуть  бути  використані під  час  вивчення курсу,  такі:

– Географія (автори В.  Ю.  Пестушко, Г. Ш.  Уварова, видавництво «Гене­

за»,  2009);

– Географія (автори В.  І.  Садкіна,   О.  В.  Гончаренко, видавництво  «Обе­

ріг»,  2009);

– Географія (автор   Й.  Р.  Гілецький, видавництво «Підручники і посібни­

ки»,  2009);

– Географія (автори О.  Ф.  Надтока,  О.  М.  Топузов,  видавництво  «Світ знань»,  2009).

Як  і в  попередні   роки,  вивчення географії України у 8 та  9 класах  реко­ мендуємо завершувати 17­годинними курсами (за  рахунок  годин  варіативної складової навчального плану)  фізичної  та  економічної  й  соціальної геогра­ фії  своєї  області.  Спираючись на  краєзнавчий  принцип, вчитель поглиблює розкриття  наукових географічних понять.  Здобуті знання сприятимуть при­ щепленню учням   любові  до  рідної  землі,  створять підґрунтя  для  того,  щоб у  подальшому учень  орієнтувався на  географічну освіту.  Викладання курсу має  здійснюватись відповідно до програми «Рідний край».  Під  час викладан­ ня  географії своєї  області  учні  можуть  користуватися географічними атласа­ ми  областей України  «Моя  мала  батьківщина», створеними колективом  ви­ давництва «МАПА­Київ», бібліотекою краєзнавчих підручників та програм  з

кожного  регіону.  Це, наприклад, «Київщинознавство. 1–11  класи»  (навчальна програма курсу  за  вибором) та  «Київщинознавство» (навчально­методичний комплекс для  3–11  кл.);  «Рідний край.  Одещина»; «Рідний край.  Полтавщи­ на»;  «Рідний край.  Хмельниччина.»; «Рідний  край.  Кіровоградщина»;  «Рід­ ний  край.  Черкащина»; «Рідний край.  Луганщина» а також  великий перелік програм  і посібників, підготованих і схвалених до використання предметною комісією  з  географії Науково­методичної ради  з  питань  освіти  Міністерства освіти  і науки,  молоді  та  спорту  для  окремих  регіонів  країни,  районів,  а по­ декуди  окремих   міст  і сіл.

Необхідною складовою успішного навчання з географії є освоєння картогра­ фічної грамотності. Вони для сучасної людини не менш важлива за комп’ютерну. Карти  – це специфічні картини світу  в певний  період  його  історії.  Тому  вмі­ ти  побачити на цих  картинах зашифровану мовою  карт  інформацію, оволоді­ ти  навичками читання карт,  вміти  використовувати карти,  працювати з ними важливо і необхідно.  Навчання картографії у школі  має  бути  розширено і пе­ реорієнтовано: замість  вивчення правил  створення карт  – освоєння прийомів роботи  з ними. Сучасна картографічна база засобів  навчання представлена стінними картами,   атласами, контурними  картами,   комп’ютерними картогра­ фічними програмними педагогічними засобами навчання, які  видаються двома видавництвами ДНВП  «Картографія» та  ЗАТ   «Інститут  передових техноло­ гій».  Їх  продукція  пройшла  науково­методичну експертизу  предметної комі­ сії  та  комісії  із  засобів  навчання та  шкільного обладнання й  отримала гриф

«Рекомендовано Міністерством освіти  і науки,  молоді  та спорту  України для використання у загальноосвітніх навчальних закладах».

З метою  екологізації  географічної  освіти   пропонується  до  використання посібник «Зелений  пакет  для  школярів», матеріали якого  сприяють форму­ ванню практичних навичок та оцінюванню інформації екологічного змісту. Загальноосвітні  навчальні заклади отримали якісний  продукт   з  питань  охо­ рони  довкілля та сталого  розвитку, важливою рисою  якого  є його  міждисци­ плінарний характер.  Посібник містить  матеріали, що вчать  учнів  розв’язувати життєві  ситуації,   приймати  свідомі   рішення,  бережно   ставитися  до  приро­ ди,  до  здоров’я.

У  старшій  профільній школі  географія вивчатиметься на  рівні  стандарту: академічному рівні в 10 класах загальноосвітніх навчальних закладів всіх профілів та  профільному рівні  у 10–11  класах  географічного профілю, а та­ кож  у  класах  економічного профілю за  вибором.

Вивчення географії у 10  класах  загальноосвітніх навчальних закладів на рівні  академічному  в  2011/12  навчальному році  буде  здійснюватися  за  на­ вчальною  програмою «Географія. Рівень стандарту, академічний» у межах  сис­ тематичного курсу  «Соціально­економічна географія світу»,  загальний обсяг якого   52  години   (1,5  години   на  тиждень).  Цей  курс  має  інваріантне  ядро змісту,  визначене програмою для  загальноосвітніх навчальних закладів. Про­ те  обсяг  і  глибина викладу навчального матеріалу, а  також  його  прикладна спрямованість визначаються вчителем і можуть  дещо  відрізнятися в  класах, що працюють за «рівнем  стандарту». При  цьому  варто  пам’ятати,  що «рівень стандарту» завершує обов’язкову шкільну географічну освіту.  Під  час вивчен­

ня курсу  пропонується використовувати підручники, рекомендовані Міністер­

ством  освіти  і науки,  молоді  і спорту:

– Географія (автори Г.  Ш.  Уварова,  В.  Ю.  Пестушко,  видавництво  «Ге­

неза»);

– Географія (автори В.  Г.  Кобернік, Р.  Р.  Коваленко, видавництво  «Обе­

ріг»).

Організація профільного навчання з географії буде здійснюватись в 10 класі за навчальною програмою для  загальноосвітніх навчальних закладів («Геогра­ фія.  10–11   класи.  Профільний рівень») та  підручником «Географія» (автори В.  В.  Безуглий, Т.  Г. Гільберг,  Л.  Б.  Паламарчук, видавництво «Ґенеза»).

Курс  розрахований на  350  годин  (по  5  години  на  тиждень   у  10–11   кла­

сах)  й  охоплює  шість  взаємопов’язаних розділів.

Резервний час  у  профільних  класах   учитель  може  на  свій  розсуд   пере­ розподіляти задля   глибшого   вивчення окремих   тем,  виконання практичних і  творчих   робіт,  захисту   проектів,   проведення конференцій, семінарів.   Учи­ тель  має  творчо   підійти   до  планування  навчального процесу   в  профільних класах,  з’ясувати,  що  і в  якому  напрямку можна  змінювати, варіювати, зба­ гачувати.

Під  час  планування навчального процесу  вчителям географії слід  зверну­ ти увагу  на ті теоретичні й практичні питання шкільного географічного зміс­ ту, які  є предметом перевірки рівня  підготовленості учнів,  а також  з’ясувати, які  теми  є допоміжними, а їх зміст  не передбачається при  складанні держав­ ної  підсумкової атестації.

Учитель має  пам’ятати  про  регіональний компонент географічної освіти  – вивчення географії свого краю,  області,  району,  регіону.  Це дасть  змогу  повні­ ше  розкрити виховний і розвивальний потенціал предмета  – любов  до своєї місцевості,  країни;  сприятиме формуванню екологічної культури та конструк­ тивному географічному мисленню.

Практичну  частину   програми  становить  практикум,  що  є  важливою й обов’язковою складовою  уроку  географії.   Після   теоретичних питань   розгля­ даються  прикладні відомості,  структуровані навколо глобальних проблем  сві­ ту та ідеї  збалансованого розвитку суспільства. Практичні роботи  передбача­ ють розв’язання географічних, екологічних й економічних завдань,  здійснення порівняльного аналізу,  проведення міні­досліджень, соціологічного опитуван­ ня, дискусій,  конференцій, семінарів,  телемостів, усних  журналів, презентацій, експертиз, круглих столів,  референдумів, ділових  ігор,  моніторингових дослі­ джень,  розробки проектів,   написання  рефератів, творчих   робіт,  індивідуаль­ них  і  колективних проектів.   Мета  проведення цих  робіт  може  бути  різною: мотиваційна, навчальна, контролююча тощо.

В  11  класі  у  профільній  школі   географія  вивчатиметься  за  програмою

«Географія.  10–11   класи.   Профільний  рівень»   та  підручником  «Географія» (автори Т.  Г. Гільберг,  Л.  Б.  Паламарчук, А. І.  Довгань,  видавництво «Ґене­ за»).  Зміст   підручника продовжує ознайомлювати учнів  із  загальними зако­ номірностями  природи, видами   карт,  світовими цивілізаціями  і  культурами, соціально­економічною географією України, географією своєї області, гло­ бальними  проблемами  людства,   стратегією  сталого   розвитку,  глобальними

прогнозами,  проектами  і  гіпотезами.  Економіко­соціально­географічні   відо­ мості  розглядаються в  тісному   зв’язку  з  висвітленням питань   історії,  полі­ тики,  стану  економіки,  природоохоронної  діяльності,  соціокультурного  над­ бання  регіонів.

Особливу увагу  слід  звернути на  вивчення розділу  5 «Географія своєї  об­ ласті»,  на  який   відведено   23  години.   Через   індивідуальні  особливості регі­ онів  і  значну   кількість адміністративних одиниць,   матеріал   цього  розділу   у підручнику не  розглядається. Разом  з тим  це  ніяким чином  не  знижує його важливості, оскільки  його  матеріал   сприяє  вихованню патріотизму, любові до  малої  батьківщини,  дає  змогу  краще  зрозуміти основні   економічні,  еко­ логічні  і  соціальні процеси.  Кожен  регіон  має  підготовлені навчальні посіб­ ники,  підручники, атласи,  картографічний матеріал.   Під  час  вивчення цього розділу   доцільно  використовувати  такі  форми   роботи,   як  семінари,   конфе­ ренції,  круглі  столи,  зустрічі,  екскурсії,  дослідження. Важливу роль  слід  на­ давати  проектній технології.   Засобами  проведення таких  занять   мають  ста­ ти архівні  документи, матеріали краєзнавчих відділів  бібліотек,  статуправлінь, управлінь  і  відділів   обласних  і  районних  адміністрацій, краєзнавчих  музе­ їв, центрів  зайнятості, будинків природи, виставок, установ  і організацій, Інтернет­ресурси тощо.

Орієнтація профільної географічної освіти  на компетентнісний підхід зобов’язує робити  акцент  на практичну складову шкільної дисципліни, оскіль­ ки  її  зміст  лежить   в  основі  формування  ключових знань.   Слід  зосередити увагу   в  навчальному  процесі   на  діяльнісній  частині   його  змісту,   тобто   на формуванні вмінь  школярів. Тому  виконання практичних робіт  є  важливою і  невід’ємною   частиною   навчального  процесу   у  профільній  школі.   Програ­ мою  передбачено виконання  57  практичних  робіт,  що  становить  32  %  на­ вчального часу.

Багато  вчителів географії постійно відчувають труднощі  в організації прак­ тичних  робіт  та критеріях їх оцінювання. Адміністрація освітніх  установ  ви­ магає  суворої  регламентації діяльності вчителя, фіксації виконання програм­ них  практичних робіт  колонкою оцінок  у  класних журналах.

З огляду   на  конкретні  педагогічні   умови   освітньої   установи  та  контин­ гент  учнів,  регіональну специфіку, вчителю   надається право  планувати сис­ тему  практичних робіт  з  метою  оптимізації вимог  чинних  програм  з  геогра­ фії  в  частині  «Практичні роботи».

Усі   практичні  роботи   можна   поділити  на  навчальні,  тренувальні,   під- сумкові.

Програма курсу  визначає напрям змісту  практичних робіт.  Учителю гео­ графії  слід  виділити практичні роботи,  які  мають  навчальний і тренувальний характер,  і роботи  підсумкового характеру. У календарно­тематичному плану­ ванні  слід  відобразити зміст  і вид  практичних робіт  (за  ступенем  навченос­ ті)  та  затвердити на  методичному об’єднанні  вчителів географії.

Для   проведення  практичних  робіт   у  профільних  класах   доцільно  виді­ ляти  цілий  урок.  Такі  уроки  проводять як  уроки­практикуми, що  за  дидак­ тичною  метою  орієнтовані на  навчання прийомів і  способів   дії,  їх  система­

тизацію   та  узагальнення,  перевірку (контроль)  рівня   оволодіння  школяра­

ми  певними вміннями.

Обов’язковою умовою  ефективної практичної діяльності виступає органі­ зація  роботи  з  навчально­методичним комплектом  курсу  (підручники, атла­ си,  робочі  зошити   з  друкованою основою,  зошити­тренажери тощо),  оскіль­ ки  засвоєні прийоми роботи  учні  переносять на інші  джерела  знань.  Сучасні навчально­методичні комплекти містять  системи  завдань  (вправ), складність яких  наростає   поступово.

Якісне  формування географічних умінь  школярів неможливе без їх відпра­ цювання в умовах  реальної  місцевості.  Це  потребує організації спостережень, практичних робіт  на  місцевості,  в  умовах  «зеленого» класу.

Працюючи  з  практичними  роботами, слід  застосовувати  сучасні   педаго­ гічні технології (диференційованого навчання, проектної діяльності тощо), використовувати  ігрові   елементи,   творчі   завдання  з  метою   активізації  са­ мостійної пізнавальної  діяльності учнів.  Після   проведення ряду  практичних робіт  доцільно організувати виставку  варіантів  творчого   вирішення постав­ лених  завдань.

Обов’язковою умовою  є  перевірка та  оцінювання результатів практичних робіт,  оскільки оцінка,  як  відомо,  виконує  мотиваційну,  контролюючу і  ко­ ригуючу  функції. Багато  практичних робіт  не потребують письмової перевір­ ки, оскільки проводяться у формі  семінарських занять,  конференцій, круглих столів,  дискусій   (25  %),  подання (захисту)  групових проектів.   Оцінювання навчальних досягнень учнів  відбувається на  уроці.

Усі  програмні практичні  роботи  підсумкового характеру  мають  бути  оці­ нені  і  виставлені в  журнал (приблизно  8–10   робіт  за  семестр). Роботи на­ вчального  і  тренувального  характеру  є  моніторинговою  формою   атестації учнів,  їх  результати діагностичні.

Провідною  складовою змісту  профільних курсів,  в  рамках   компетентніс­ ного підходу, є творча діяльність учнів, бо через набуття  власного досвіду відбувається  розвиток  ціннісного ставлення  до  навколишнього світу,  зокре­ ма  й  до  професій. Свідомий вибір  майбутньої освітньо­професійної траєкто­ рії  у старшокласників спрямований не  тільки  і не  стільки на  пізнання світу професій, скільки  на  формування ставлення до  тієї  чи  іншої  професії.  За­ вдання   профільних курсів   – навчити учнів  розв’язувати життєві  проблеми, тобто  розуміти суть  і  значущість цих  проблем,   засвоїти існуючі  правила їх розв’язання, вміння   орієнтуватися в  джерелах інформації.

Обов’язковими для  профільного навчання є  курси  за  вибором   учнів,  що входять  до складу  профілю навчання на старшому  ступені.  Курси  за вибором виконують три  функції. Одні  –  доповнюють зміст  профільного курсу.  Інша група  курсів  розвиває зміст  одного  з базових,  вивчення якого  в даній  школі (класі) здійснюється на мінімальному загальноосвітньому рівні. Третя  – спри­ яє  задоволенню пізнавальних  інтересів окремих   школярів у  різних   галузях діяльності людини,  що виходять за рамки  даного  профілю. Вивчення геогра­ фічних  курсів  за  вибором   рекомендується за  такими збірниками програм:

– Географія. Програми для  профільного навчання  в  загальноосвітніх на­

вчальних закладах (Педпреса, К.,  2005);

– Географія. Програми курсів   за  вибором   та  факультативів.  Ч.   І,Ч.   ІІ (Київ, 2010).

З­поміж нових  програм  і курсів  за вибором  пропонуються до використання

«Основи геоінформаційних систем  і  технологій. 10–11   кл.»  (Рекомендовано Міністерством освіти  і  науки  України, лист  №1/11–8752 від  20.09.2010   р.). Курс  покликаний сформувати в  учнів  теоретичну базу  знань  з  основ  геоін­ форматики, умінь  і навичок ефективного використання сучасних  геоінформа­ ційних  систем  і технологій у своїй  діяльності, що має  забезпечити розуміння принципів представлення і  візуалізації  географічної інформації  в  геоінфор­ маційних системах   та  навичок роботи  в  сучасному геоінформаційному  про­ грамному   забезпеченні випускниками  шкіл.

Курс  розрахований на вивчення основ  геоінформаційних систем  і техноло­ гій  у 10–11  класах  старшої  школи  загальноосвітніх навчальних закладів усіх профілів природничо­математичного, технологічного напряму. Вивчення курсу пропонується в  обсязі  35  навчальних годин  після  вивчення основ  інформа­ тики  за  програмою 9  класу  та  географії за  курсами 6–9  класів,  опанування основних засад  роботи  з комп’ютерною технікою  та комп’ютерною графікою, мережею  Інтернет та  просторового уявлення  про  земну  поверхню.

Учитель може  самостійно добирати засоби  подання теоретичного матеріа­ лу (презентація, що відображається на екрані  за допомогою  мультимедійного проектора; презентація, що відтворюється на екранах  учнівських комп’ютерів; спільна  робота  учнів  та учителя над  документом в середовищі локальної ме­ режі  тощо)  і  визначати форму  проведення практичних робіт  (робота з  еле­ ментами   досліджень, спільна   робота  в  Інтернеті, лабораторні роботи,  трену­ вальні  вправи,  проектні   роботи,  практикуми).

У  програмі курсу  за  вибором  детально відображено особливості організа­ ції  вивчення  матеріалу у  профільній школі,  а  також  наведено   критерії оці­ нювання рівня  навчальних досягнень учнів  та  перелік   програмного забезпе­ чення,  необхідного для  успішного засвоєння програми курсу,  детальний зміст практичних робіт,  список  рекомендованої літератури.

Під  час  підготовки  до  ДПА   у  9  класі   рекомендується  використовувати

«Збірник завдань  для  державної підсумкової атестації  з географії,  9 кл.»  (ав­ тори  Р.  В. Гладковський, А. І. Довгань,  Л.  Б.  Паламарчук, В. В. Совенко, К.: Центр  навчально­методичної літератури, 2011).

Для  підготовки до  ДПА  в  11  класі  пропонується до  використання «Збір­ ник  завдань  для  державної підсумкової атестації  з  географії.  11  кл.»  (автори Р.  В.  Гладковський, А. І.  Довгань,  Н.  І.  Забуга,  Л.  Б.  Паламарчук, В.  В.  Со­ венко,  К.: Центр  навчально­методичної літератури, 2011).

Істотну  допомогу  для  підвищення свого  фахового рівня  та у підготовці до уроків  з  географії вчителям надають  журнал «Географія та  основи  економі­ ки  в  школі»   видавництва  «Педагогічна преса»  і  газета  «Краєзнавство.  Гео­ графія.  Туризм» видавництва «Шкільний світ».