Методична діяльність

Технологія формування навичок критичного мислення та використання їх на уроцi.

За умов постійних змiн в Українському суспiльствi потреба в педагогах високої кваліфікації,
майстрах своеї справи є однiєю з найгостріших. Вимоги до профеойної дiяльностi вчителя пiдвищуються, бо зростають суспiльнi потреби щодо навчання та виховання пiдростаючого поколiння.

Щоб зайняти гiдне мiсце в європейській спiльнотi, наша держава потребує якicної освiти. Саме на якicну освіу сподiваються батьки, якi хочуть бачити свотх дiтей пiдготовленими до життя, саме до неї
прагнуть дiти, якi мрiють знайти своє мiсце в життi, бути освiченими та конкурентоспроможними.

Сучаснi дiти приходять до школи с бажанням дiяти, причому дiяти успiшно. Їм подобається на
уроцi не просто слухати, а ставити запитання, обговорювати проблеми, брати iнтерв'ю, приймати
рiшення, вигадувати, фантазувати. Якщо вчитель постiйно на свохх уроках організовує таку дiяльнiсть, то навчання буде успiшним, а здобутi знання - якicними.

Така органiзацiя педагогічної дiяльностi вимагає вiд вчителя оволодiння новими методами
роботи, впровадження нових педтехнологiй, необхiдностi вчитись самому вчителю, творити,
розвиватись, самовдосконалюватись.

Однiєю З нових технологiй у сучасному педагогiчному процесi є технологiя формування та
розвитку критичного мислення - система дiяльностi, що базується на дослiдженнi проблем та ситуацiй
на основі самостiйного вибору, оцiнки та визначення мiри корисностi iнформації для особистих потреб i
цiлей. Упровадження технологiї критичного мислення має забезпечити в учнiв розвиток умiння мислити
критично.

Критичне мислення є досить складним процесом творчої переробки iнформації, пов'язанi з її
усвiдомленням, переосмисленням та творчою генералiзацiєю iдей у результатi такої дiяльностi.

Критичне мислення - це процес, який найчастiше починаеться з постановки проблеми,
продовжуеться пошуком i осмисленням інформацй, закінчуеться прийняттям рiшення щодо розв'язання
поставленної проблеми.

Педагог, який працюе творчо, який розумiє проблеми свотх учнiв, особливостi певного
учнiвського колективу, повинен умiти зорієнтувати їx на критичне осмислення будь-якої проблеми, своєї
ролi в її розв'язаннi, власної здатностi до iндивiдуальної чи групової роботи. При цьому необхiдно
пам'ятати, що критично мислити учень може у будь-якому вiцi, але навчитися мислити критично не
можна протягом одного уроку. Для цього необхiдне систематичне застосування прийомiв i методiв, якi б
навчали учнiв критично мислити та вдосконалювали i розвивали ці вмiння.

Критичне мислення має такі характеристики:

1.       Самостійність. Hixтo не може мислити за людину, вдосконалювати її думки, iдеї,
переконання. Мислення стає критичним, якщо носить iндивiдуальний характер.

2.       Постановка проблеми. Критичне мислення досить часто починаегься з постановки
проблеми, бо її розв'язання стимуює людину мислити критично. Початок розв'язання
проблеми - це збирання iнформації, бо роздумувати «на порожньому мiсцi» фактично
неможливо.

                  з.     Прийняття рішення. Закiнчення процесу критичного мислення - це прийняття рiшення, яке дозволить оптимально розв'язати поставлену проблему.

4.        Чiтка аргументованість.Людина, яка мислить критично, повинна усвiдомлювати, що
часто одна i та ж проблема може мати декiлька рiшень, тому вона повинна пiдкрiпити
прийняте нею рiшення вагомими, переконливими власними аргументами, якi б довели,
що її рішення є найкращим,оптимальним.

5.        Соцiальнiсть. Людина живе в соцiумi. Тому доводити свою позицiю людина повинна в
спiлкуваннi. У результатi спiлкування людина погпиблюе свою позицiю, або може щось
змiнити в нiй.

Критичне мислення формупься поступово, воно є езультатом щоденног кропiткої рботи
вчителя i учня, з уроку в уок, з року в рік.Не можна видiлити чiткi алгоритми дiй вчителя з формування
критичного мислення в учнiв. Але можна видiлити певнi умови, створення яких здатне спонукати i
стимулювати учнiв до критичного мислення.

Головними з них єтакі

1.       Час. Учнi повиннi мати достатньо часу для збору iнформації а певною проблемою її обробки вибору отимального способу презенгацй свого рiшення.

2.       Очiкування iдей. Учнi повиннi усвiдомлювати, що від них     очікується висловлення iдей та
думок у будь-якiй формi.

3.       Спiлкування. Учнi повиннi мати можливiсть для обмiну думками. В наслiдок цього вони
можуть бачити свою значимiсть i свiй внесок у розв'язання проблеми.

4.        Цiнування думок iнших.Учнi повиннi слухати i поважати думки iнших. При цьому вони
мають усвiдомлювати, що для знаходження оптимального рiшення проблеми дуже
важливо вислухати всі думки зацiкавлених людей, щоб мати можливiсть остаточно
сформулювати власну думку з проблеми.

5.       Bipa в сили учнiв.Учнi повиннi знати, що їм можна висловлювати свої думки, мислити
поза шаблоном. Учитель повинен створити середовище вiльне від жартiв i глузувань.

                        б.     Активна позицiя.Учнi повиннi займати активну позицiю у навчаннi, отримувати справжне
задоволення від здобування знань. Це стимулюе їх до роботи на складнiшому ртвні, до
прагнення мислити нестандартно, критично.

Враховуючи вищезазначене, виникав питання: яка повинна бути структура уроку та якi метод и
навчання доцiльнiше використовувати на таких уроках? Урок критичного мислення має певну структуру
та складапься з п'яти основних етапiв:

розминка - обґрунгування навчання - актуалiзацiя знань учнiв - усвiдомлення змiсту інформації-
рефлексацiя.

Характеристика етапiв та перелiк методів, що можуть бути використанi:

1.        Розминка - замінює органiзацiйний момент звичайного уроку; головною її  функшею є
створення сприятливого психологiчного клiмату на уроцi, що в свою чергу сприяє
кращому засвоєнию матерiалу на уроцi.
Методи: вправа «Криголам», «Чарiвна скринька», «Ключовi слова».

2.        Обґр унтування навчання передбачає постановку мети уроку та розвиток внутрiшньої
мотивації до вивчення певної теми. Навчальний матерiал засвоюється  к раще, якщо учнi
розумiють його практичну значимiсть та чiтко знають, що потрiбно від них на уроцi.
Методи: «Мозковий штурм», «Прес-метод».

3.       Актуалiзацiя знань учнiв. Девiзом цього етапу є «Пробудiть, викличте зацiкавленicть,

                                схвилюйте,            спровокуйте            учнiв           пригадати           те,           що          вони           знають».

Методи: «Обери позицiю», «Сюрприз», «Асоцiативний кущ», «Дгаграма Вена».

4.        Усвiдомлення змiсту (матерiалу) iнформацiї .Учень знайомиться з новою інформашею, під
час цього етапу вчитель має найменший вплив на учня; він аналтзує iнформацiю, вивначав
особисте її  розумiння. Особливiстю цього етапу є розвиток yмінь працювати з
інформашею, працювати самостiйно, видiляти головне.
Методи: багаторiвневе опитування, прес-метод, рiзнокольоровi капелюшки, розумний
куб.

5.        Рефлексiя.Пiд час цього етапу учень стае власником знань, може використовувати
отриманi знання, обмiнятися   інформацією з iншими учнями, оцiнити свою дiяльнiсть та
iнших учнiв. Головною рисою цього етапу є усвiдомлення того, що було зроблено на
уроцi, демонстрацiя знань та  їx важливе застосування, диференцiацiя домашнього
завдання, визначення необхiдностi корекції.
Методи: обери позицiю, сенкан, рюкзак.

Отже, серед великої кількості методів, що пропонуються, я вiдмiтила лише ті, якi отримали
найбiльше практичне втiлення. Описана система дає можливicть вчителям школи збудити критичне
мислення школярiв, показати рiзнi точки зору на явище, предмет чи подiю; дозволить успiшно керувати
навчальною дiяльнiстю учнiв, вмiло враховувати рiзнорiвневi можливостi школярiв, формувати риси
творчої особистостi.